„Und so gingen wir immer weiter, ich weiß nicht, wieviel wir gegangen waren. Deutsche Kinder gingen raus, schauten auf uns. Ortbewohner schauten auf uns Hungrige, natürlich gab niemand etwas.“
«И вот шли мы, шли, не знаю, сколько мы шли, немецкие дети выходили, смотрели, жители на нас смотрели, голодных, конечно, никто ничего не давал».
"І ось йшли ми, йшли, не знаю, скільки ми йшли, німецькі діти виходили, дивилися, мешканці на нас дивилися, голодних, звичайно, ніхто нічого не давав".
