„Wir wurden dort ausgezogen, wir waren völlig nackt, na ja, und dort jagten sie uns durch die Stockwerke“ «Нас раздевали там, обнажены мы были совершенно, ну там прямо вот, по этажам нас гоняли» "Нас роздягали там, оголені ми були абсолютно, ну там прямо ось, по поверхах нас ганяли"

"All diese Tagen hat mich nur die Liebe zu Maria am Leben gehalten." «Все эти дни только моя любовь к Марии поддерживала меня в живых». "Усі ці дні тільки моя любов до Марії підтримувала мене в живих".

„Ich hätte nie gedacht, dass ich überleben werde, aber (...) ich hatte keine Angst zu fliehen und rettete mein Leben.“ «Я никогда не думал остаться в живых, но <...> не боялся бежать и спас свою жизнь». "Я ніколи не думав залишитися в живих, але <...> не боявся бігти і врятував своє життя".

„Sie wurden zu deutschen Kinder. Sie erinnern sich natürlich weder an ihre Heimat noch an ihre Eltern, an nichts.“ «Они стали немецкими детьми, им дали фамилию, имя, и они остались в Германии и не помнят ни свою родину, ни родителей, ничего». "Вони стали німецькими дітьми, їм дали прізвище, ім'я, і вони залишилися в Німеччині і не пам'ятають ні свою батьківщину, ні батьків, нічого."

„Leute, habt keine Angst, lauft weg, wir wurden zufällig erwischt, lauft weg!“ «Ребята, не бойтесь, бегите, нас поймали случайно, бегите!» "Хлопці, не бійтеся, біжіть, нас спіймали випадково, біжіть!"

„In Majdanek konnte man durch den Stacheldraht manchmal die Straße sehen, mit Bäumen am Rand Pferdewagen, Fußgängern. Hier dagegen, hinter diesen Mauern, sind wir völlig von der Außenwelt abgeschnitten.“ «В Майданеке сквозь колючую проволоку иногда все же можно было увидеть дорогу, обсаженную деревьями, телеги, пешеходов. Здесь же, за этими стенами, мы полностью отрезаны от внешнего мира». "У Майданеку крізь колючий дріт іноді все ж можна було побачити дорогу, обсаджену деревами, вози, пішоходів. Тут же, за цими стінами, ми повністю відрізані від зовнішнього світу".

„Meine Seele gefriert, wenn ich an die Vergangenheit denke.“ «На душе заморозки, когда вспоминаю прошлое». "На душі заморозки, коли згадую минуле".

„Unter den Häftlingen gab es Leute, die ihren Vater für ein Stück Brot verkaufen würden.“ «Среди заключённых были и такие люди, кто за кусок хлеба способен отца родного продать». "Серед ув'язнених були й такі люди, хто за шматок хліба здатен батька рідного продати".

„Und so gingen wir immer weiter, ich weiß nicht, wieviel wir gegangen waren. Deutsche Kinder gingen raus, schauten auf uns. Ortbewohner schauten auf uns Hungrige, natürlich gab niemand etwas.“ «И вот шли мы, шли, не знаю, сколько мы шли, немецкие дети выходили, смотрели, жители на нас смотрели, голодных, конечно, никто ничего не давал». "І ось йшли ми, йшли, не знаю, скільки ми йшли, німецькі діти виходили, дивилися, мешканці на нас дивилися, голодних, звичайно, ніхто нічого не давав".

„Mit dem Sieg der Roten Armee verbesserten sich auch die Beziehungen zwischen deutschen [Gefangenen] und russischen Kriegsgefangenen.“ «С победой Красной армии связь между немецкими [заключёнными] и русскими военнопленными также улучшилась». "З перемогою Червоної армії зв'язок між німецькими [ув'язненими] і російськими військовополоненими також покращився."

„Er erzählte mir, wer hier landet, kann nur selten rauskommen. Nun, danach begannen die Ermittlungen“. «Он рассказал мне, что раз попал сюда, то уже отсюда редко кто выходит. Ну и после этого начали следствие». "Він розповів мені, що раз потрапив сюди, то вже звідси рідко хто виходить. Ну і після цього почали слідство".

„Ich weiß nicht, wie ich überlebt habe.“ «Как я не помер, не знаю». "Як я не помер, не знаю".

„Da gab es nette Menschen. Ein guter Mensch trifft überall auf gute Menschen. Ich habe niemanden etwas Schlechtes getan, für mich sind alle Menschen gut. Alle Menschen sind gut, schlechte gibt’s für mich nicht.“ «Там люди добрые. Для хорошего человека — хорошие везде. Я плохого никому ничего не сделала, и для меня все люди хорошие. Все люди хорошие, плохих людей нет у меня». «Там люди добрі. Для хорошої людини — хороші всюди. Я поганого нікому нічого не зробила, і для мене всі люди хороші. Всі люди хороші, поганих людей нема в мене».

„Dies ist es, was mich beschäftigt, und die Schuldner werden immer Schuldner sein.“ «Это то, что у меня наболело, и должники будут должниками вечно». "Це те, що в мене наболіло, і боржники будуть боржниками вічно."

„Nichtgehen konnten wir nicht, weil sie bekanntgaben, dass sie unsere Eltern fortbringen würden, wenn wir nicht kämen.“ «Не пойти мы не могли, потому что сказали, если мы не придём, то заберут родителей». "Не піти ми не могли, бо сказали, якщо ми не прийдемо, то заберуть батьків".

Er wickelte ein Stück Stacheldraht ab (es handelte sich dabei um eine klumpenhaft zusammengewickelte Saite), spannte es auf einen Stock mit einer Schweineblase und spielte mit einem Bogen etwas von Mozart. Размотав кусок колючей проволоки (это была специально замотанная комочками струна), натянул её на палку со свиным пузырём и при помощи смычка воспроизвёл что-то из Моцарта.

„Jeder hatte einen Winkel. Sowohl Russen als auch Franzosen, Niederländer und Belgier...“ «Винкели были у каждого. И у русских, и у французов, и у голландцев, и у бельгийцев...». "Вінкелі були у кожного. І в росіян, і у французів, і в голландців, і в бельгійців...".

„Für mich gibt es kein besseres Wort als 'Genosse'.“ «Для меня нет лучше слов, чем "товарищ"». "Для мене немає кращих слів, ніж "товариш".

„Man verlud uns in Güterwaggons, direkt aus dem Gefängnis, in eine separate Gefangenenzelle und brachte uns nach Deutschland.“ «Прямо из тюрьмы нас погрузили в товарные вагоны, в отдельную клетку для заключённых и привезли в Германию». "Прямо з в'язниці нас завантажили в товарні вагони, в окрему клітку для ув'язнених і привезли в Німеччину".

„Vor mir lag eine Stadt in Flammen, über der eine Armada deutscher Flugzeuge schwebte, die die Stadt bombardierten. Man riet uns, ins Hinterland in Richtung Borissow zu fahren.“ «Передо мной был объятый пламенем город, над которым висела армада немецких самолётов, бомбивших город. Нам посоветовали ехать в тыл на г. Борисов». "Переді мною було охоплене полум'ям місто, над яким висіла армада німецьких літаків, що бомбили місто. Нам порадили їхати в тил на м. Борисов".

„Ich weinte und wiederholte die Worte: ‚Herr, errette und erbarme dich, hilf, die letzten Qualen und Leiden zu ertragen!‘“ «Я плакал и повторял слова: "Господи, сбереги и помилуй, помоги перенести последние мучения и страдания!"» „Я плакав і повторював слова: ‚Господи, збережи і помилуй, допоможи перенести останні муки і страждання!‘"

„Und als sie erfuhr, dass Lilja vernichtet werden sollte, stahl sie sie nachts, übergab sie durchs Fenster unseren Mädchen, und wir versteckten sie auf dem Dachboden, diese Lilja. Tagsüber saß sie auf dem Dachboden und nachts schlief sie zwischen uns.“ «И когда она узнала, что Лиля подлежит уничтожению, она её ночью выкрала, передала девушкам нашим в окно, и мы её прятали на чердаке, эту Лилю. Днем она сидела на чердаке, а ночью она спала между нами». І коли вона дізналася, що Ліля підлягає знищенню, вона її вночі викрала, передала дівчатам нашим у вікно, і ми її ховали на горищі, цю Лілю. Вдень вона сиділа на горищі, а вночі вона спала між нами

„Plötzlich dachte ich: Wozu das ganze? Schließlich haben sie alle getötet, es ist niemand mehr übrig. Wohin soll ich gehen, wer hilft mir?“ «Вдруг мысли: "К чему? Ведь убили всех, никого не осталось. Куда идти, кто поможет?"» "Раптом думки: "До чого? Адже вбили всіх, нікого не залишилося. Куди йти, хто допоможе?"

„Und als wir befreit wurden, hatte ich keine Kraft, um mich zu freuen, oder auch nur zu reagieren.“ «И когда вот освободили, не было сил ни радоваться, не реагировать не было сил». "І коли ось звільнили, не було сил ні радіти, ні реагувати не було сил".

„Alles, was geschah, blieb für mich ein Rätsel, als ob nicht das Leben, sondern Dreharbeiten zu einem düsteren Thriller im Gange wären.“ «Так и осталось для меня загадкой всё происходящее, словно не жизнь проходила, а съёмки мрачного триллера». "Так і залишилося для мене загадкою все, що відбувається, немов не життя проходило, а зйомки похмурого трилера".

"Wir wussten nicht, wie das alles enden würde" «Мы не знали, чем это всё кончится»

„Stacheldraht umgab zu dieser Zeit, so schien es, ganz Deutschland. Einheimische Bewohner haben wir nicht gesehen.“ «Сплошной колючей проволокой, которой в ту пору, казалось, была увита вся Германия. Мы не видели жителей». "Суцільним колючим дротом, яким на ту пору, здавалося, була повита вся Німеччина. Ми не бачили жителів".

"Ich dachte, mein ganzes Leben wäre vorbei.“ «Я думала, что вся жизнь моя кончилась». "Я думала, що все життя моє скінчилося".

„Ich habe sie so sehr vergessen, dass ich mich weder an ihr Gesicht noch an ihren Namen erinnere, ich weiß nur, dass es sie gab“. «Я её настолько забыла, что не помню ни её лица, ни как её звали — только знаю, что она была». Я її настільки забула, що не пам'ятаю ані її обличчя, ані як її звали - тільки знаю, що вона була

„Der Krieg ist furchtbar, ich bin nicht der Erste und nicht der Letzte.“ «Война страшная, не я первый, не я у неё последний». "Війна страшна, не я перший, не я у неї останній".

„Dann wurden wir wieder wie Vieh in Güterwaggons verladen und nach Deutschland transportiert.“ «Затем опять погрузили как скот в товарняк и отправили в Германию». "Потім знову завантажили як худобу в товарняк і відправили до Німеччини".

„Auch in Deutschland bestand das Brot zur Hälfte aus Sägemehl... Und wir haben es mit einer Axt gehackt.“ «В Германии тоже хлеб был наполовину с опилок... И мы его топором рубали». "У Німеччині теж хліб був наполовину з тирси... І ми його сокирою рубали."

„Wir gingen zum Lagerkommandanten und baten darum, die Kinder in unsere Obhut zu geben. Man antwortete uns, dass sie kein Essen bekommen würden.“ «Мы пошли к коменданту лагеря и попросили, чтобы нам отдали детей. Нам сказали, что кормить их не будут». "Ми пішли до коменданта табору й попросили, щоб нам віддали дітей. Нам сказали, що годувати їх не будуть".

„Die Menschen lagen auf dem Boden, drückten sich aneinander wie Sardinen in einer Büchse und erwarteten den Tod.“ «Люди лежали на земле, прижавшись друг к другу, как сельди в банке, и ожидали смерти». "Люди лежали на землі, притулившись один до одного, як оселедці в банці, і очікували смерті".

„Ich verbrachte doch dort meine Jugend.“ «Там же прошла вся моя молодость». "Там же пройшла вся моя молодість".

„Ein Polizist kam hinzu und fragte: ‚Wer bist du?‘ Ich antwortete: ‚Ich bin ein russischer Gefangener.‘“ «Подошедший полицейский спросил: "Кто ты?" Я ответил: "Я — русский пленный"». "Поліцейський, який підійшов, запитав: "Хто ти?" Я відповів: "Я - російський полонений"".

„Freunde und Nachbarn behandelten uns gut. Die Machtinstanzen hingegen behandelten uns schlecht. Wir waren für sie Verräter des Vaterlandes.“ «Друзья, соседи относились хорошо, хорошо, власть относилась плохо. Мы были для них изменники родины». "Друзі, сусіди ставилися добре, добре, влада ставилася погано. Ми були для них зрадники батьківщини".

„Die Amerikaner schlugen uns vor, in die USA oder in ein anderes Land zu gehen, sie sagten, wir würden in der Heimat erschossen. Ich wollte nach Hause...“ «Американцы предложили ехать в Америку или в другую страну, говорили, что на родине расстреляют. Я хотел домой...» "Американці запропонували їхати до Америки або в іншу країну, говорили, що на батьківщині розстріляють. Я хотів додому..."

„Ich wollte nicht glauben, dass ich am Rande einer schrecklichen Prüfung stand.“ «Не хотелось верить, что это я стою на грани какого-то страшного испытания». "Не хотілося вірити, що це я стою на межі якогось страшного випробування".

„Und ich ließ mir aus Dummheit diese Tätowierung machen ‚Ich vergesse das KZ nicht‘.“ «И я с дурью сделала вот эту наколку "не забуду концлагерь"».  "І я з дур'ю зробила ось цю наколку "не забуду концтабір"".

"Es ist bitter zu sagen: Die grausamsten Aufseher waren unsere Verräter, die aus Gefangenen rekrutiert wurden." «Про это горько рассказывать: самыми жестокими надзирателями были наши предатели, которые призывались из рядов пленных». "Про це гірко розповідати: найжорстокішими наглядачами були наші зрадники, які призивалися з лав полонених".

„Sie jagten uns. Wir versteckten uns, verstehen Sie? Aber wir schafften es nicht...“ «Они ловили нас. Мы спрятались, понимаете? Но мы не успели...». "Вони ловили нас. Ми ховалися, розумієте? Але ми не встигли...".

„Wenn ich also einem Menschen vertraute, vertraute ich ihm mein Leben an.“ «Если я человеку доверял, то я ему доверял свою жизнь». "Якщо я людині довіряв, то я їй довіряв своє життя."

„Nina arbeitete an einer riesigen Stanzpresse. Die meisten Stanz-Stempel waren alt, abgenutzt und funktionierten sehr schlecht. Einmal löste sich der Stanz-Stempel und schlug Nina zwei Finger an der rechten Hand ab.“ «Нина работала на огромном штамповочном станке. Большая часть штампов были старые и изношенные, работающие очень плохо. Так, один раз штамп сорвался и отбил Нине два пальца на правой руке». "Ніна працювала на величезному штампувальному верстаті. Більша частина штампів були старі та зношені, працювали дуже погано. Так, одного разу штамп зірвався і відбив Ніні два пальці на правій руці."

„Eines Tages hatte ich Glück und ich bekam eine Arbeit. Aber sie war sowohl körperlich als auch psychisch unerträglich.“ «Однажды мне повезло, я получил работу. Но она было невыносима ни физически, ни психологически». "Одного разу мені пощастило, я отримав роботу. Але вона була нестерпна ні фізично, ні психологічно".

„Sie fragte mich: ‚Willst du, dass ich deine Mutter werde?′ Ich sagte: ‚Ja, das will ich.′“ «Она спросила меня: "Ты хочешь, чтобы я была твоя мама?" Я сказала: "Хочу"». "Вона запитала мене: "Ти хочеш, щоб я була твоя мама?" Я сказала: "Хочу""".

„Ihr dürft nicht zusammenbleiben. Ihr seid hier nicht, um Kinder zu zeugen, sondern um zu arbeiten“. «Вы сюда приехали не детей плодить, а работать». "Ви сюди приїхали не дітей плодити, а працювати".